Методичні рекомендації щодо створення розвивального середовища в закладі дошкільної освіти

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" спрямовує педагогів на створення в закладі розвивального життєвого простору, що сприятиме повноцінному розвитку дітей.

Розвивальний простір дошкільного навчального закладу потрібно розглядати як інтегровану категорію, що поєднує в собі природне, предметно-ігрове, соціальне і середовище власного "Я" .

Створюючи розвивальний простір для дітей в умовах дошкільного навчального закладу, педагогічним працівникам необхідно дотримуватися наступних принципів: безпечність; урахування закономірностей розвитку дітей; раціональність; динамічність; активність; комфортність кожної дитини; позитивно-емоційне навантаження.

Найголовнішим принципом організації розвивального простору є його безпечність, адже від цього залежить збереження життя та здоров’я дітей. Саме тому під час створення розвивального простору особливу увагу необхідно звертати на якість матеріалів, з яких виготовлено обладнання, іграшки тощо та їх відповідність санітарно-гігієнічним нормам, дотримання вимог Інструкції з організації життя та здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої  наказом  Міністерства  освіти  і  науки  України  від  28.10.2008 р. № 985.

Організовуючи життєдіяльність дітей, педагогам необхідно враховувати психологічні закономірності розвитку дітей дошкільного віку, їхні індивідуальні особ­ли­вості, а також особистий життєвий досвід. Важливо, щоб розви­валь­ний простір максимально задовольняв потреби кожної дитини, а тому варто  напов­нити  його  різноманітними  атрибутами, які допоможуть  зацікавити кожну дитину, а також подбати про те, щоб вона змогла знайти для себе улюблене заняття.

Дотримання принципу раціональності потребує від педагогів урахування особливостей архітектури та дизайну групового розміщення дошкільного навчального закладу. У групових приміщеннях доцільно передбачити місце для створення постійних і змінних осередків (центрів), де діти могли б самостійно чи невеликими групами за власним бажанням займатися різними видами діяльності, не заважаючи один одному. Саме тому доцільно використовувати підвісне обладнання, ширми, екрани, вітрини.

Розвивальний простір групової кімнати не може бути сталим. Педагогам необхідно періодично змінювати його матеріальне наповнення, враховуючи інтереси, потреби, настрій дітей, освітні завдання тощо. Варто періодично змінювати кольоровий і звуковий фон у групових приміщеннях, варіювати використання обладнання. Раз на місяць частину ігрового матеріалу потрібно оновлювати, а також змінювати їх розміщення. Ігровий матеріал та обладнання, яке діти не використовують тривалий час, доцільно заховати на певний період, а потім знову розмістити в ігрових осередках (центрах). Для забезпечення динамічності розвивального простору варто використовувати модульні столи, пересувні ящики, ширми тощо. Змінюючи частково розвивальне середовище групової кімнати, потрібно враховувати також тему дня (тижня, місяці), над якою працюють діти.

Принцип активності передбачає, що в розвивальному просторі діти мають змогу діяти за власним вибором, змінювати ситуацію, перетворювати простір, обстежувати його, раціоналізувати. Всі предмети мають бути доступними дітям, щоб їх можна було вільно брати, використовувати, класти на місце тощо.

Доцільно створений розвивальний простір дає можливість дитині почуватися комфортно в усіх осередках (центрах) групи. Разом з тим, педагогічні працівники повинні надати кожній дитині її "особистий простір" – місце, де вона може побути наодинці. З цією метою у груповій кімнаті варто створити "куточок усамітнення" чи "куточок роздумів" з м’яким диванчиком, подушками тощо.

Створюючи розвивальне середовище групової кімнати, обов’язково потрібно брати до уваги і його позитивно-емоційне навантаження. В оформленні приміщень варто використовувати теплу пастельну гаму кольорів та якісний текстиль і фурнітуру; забезпечувати достатнє освітлення та режим провітрювання; продумувати розміщення меблів, яке сприятиме використанню дітьми осередків групової кімнати та не створюватиме відчуття захаращеності під час перебування у приміщенні; використовувати озеленення приміщення.

Працівникам дошкільних навчальних закладів також необхідно уникати конфліктів, бути спокійними, уважними. Своєю поведінкою та діями вони мають  позитивно  впливати  на  розвиток психічних процесів дітей. Загальна тональність мовлення педагогічних працівників має бути помірною, оцінка, вказівка – спокійними, доцільними та коректними.

Відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України та Базової програми розвиту дитини дошкільного віку "Я у Світі" розвивальний простір групової кімнати передбачає створення спеціальних осередків (центрів). Педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів, врахо­вуючи вік дітей, самостійно обирають їх кількість, наповнення, розміщення, способи використання.

Орієнтовний перелік осередків (центрів), які сприятимуть створенню розвивального простору в  закладі: природознавства; дитячого експериментування; ігрової діяльності; художнього слова; образотворчої діяльності; музичний; народознавства; розвивального навчання; спортивний; трудової діяльності; відпочинку та усамітнення; самопізнання; співпраці з батьками тощо.

Наповнення відповідних осередків (центрів) здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 11.09.2002 №509                          "Про затвердження Типового переліку обов’язкового обладнання навчально-наочних посібників та іграшок у дошкільних навчальних закладах", методичних рекомендацій від 17.03.2006 №1/9-153 "Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах" та від 18.07.2008 №1/9-470 "Підбір і використання іграшок для дітей дошкільного віку в  дошкільних навчальних закладах".